Повернутися до звичайного режиму

Учитель-логопед ДНЗ (я-с) № 12 комбінованого типу/Files/images/grupa_7/imge003.jpg Коваль Ірина Олександрівна

Освіта: Повна вища.

Закінчила: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.Сковороди

Стаж педагогічної діяльності: 17 років.


Батькам про мову дитини раннього віку

Як визначити ознаки порушень мовлення у дитини раннього віку?
Чи потрібен дитині логопед?
Навіщо логопед задає домашні завдання?
Як розвивати мовлення дитини?
Артикуляційна гімнастикадля правильної звуковимови

ПОРАДИ ВІД ЛОГОПЕДА

Мовна функція є однією з найважливіших психічних функцій людини. В процесі мовного розвитку формуються найвищі форми пізнавальної діяльності. Опанування дитиною мови сприяє усвідомленню, плануванню й регуляції її поведінки. Мовне спілкування створює необхідні умови для розвитку різних форм діяльності й участі в колективній праці. Порушення мови, обмеженість мовного спілкування можуть негативно впливати на формування особистості дитини, викликати психічні порушення, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру (сором'язливості, нерішучості, негативізму, відчуттю неповноцінності). Все це негативно позначається на оволодінні грамотою та на успішності в цілому.

Батькам про мову дитини раннього віку

Ранній вік вважається дуже важливим періодом у житті дитини. Це час найбільш бурхливих і стрімких змін в психічному і фізичному розвитку малюка. Дитина робить перші кроки, вчиться говорити, починає використовувати жести та інші комунікативні засоби.

3 тижні - 1 місяць - з'являється крик, що позначає емоційний дискомфорт, біль або голод. При фізичному навантаженні дитина крекче, видаючи звуки «а», «е».2 - 3 місяці - у дитини з'являється гуління, він вимовляє прості звуки - «а», «у», «и», іноді в поєднанні з «г». Це важливий етап розвитку мовлення дітей раннього віку.4 - 6 місяців – малюк видає високі співучі звуки, звуки вигуки, реагує радісними звуками на обличчя близьких.6 - 9 місяців - лепет, він повторює однакові склади ( "ма-ма-ма", "ба-ба-ба», «дя-дя-дя», «гу-гу-гу».).9-11 місяців - малюк починає наслідувати звуки мови дорослих.11 - 14 місяців - з'являються перші осмислені слова "мама", "тато", "баба", "дядько», від 8 до 14 слів. Співвідносить слово з предметом.До 2 років у словниковому запасі малюка є 100-200 слів. Він уже будує речення із 2-3 слів.
До 3 років обсяг словника збільшується до 1000 слів за рахунок збагачення життєвого досвіду дитини. З'являються прості прийменники: в, на, під, за, з, у. Дитина запам'ятовує вірші, дитячі пісеньки.
До кінця 3 року життя більшість дітей вміє граматично правильно будувати речення, вести діалоги, розповідати що, що бачили і чули.
Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років С, З, Ц

Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років Л, Р

 Важливо знати:
Не слухайте порад від інших батьків, у яких діти почали говорити після 3 років, що дитина заговорить сама. Говорити то вона буде, тільки питання в тому, що це буде за мова, її якість. 
Як визначити ознаки порушень мовлення у дитини раннього віку?
До кінця 1 місяця дитина не кричить перед годуванням.
До кінця 4 місяця не посміхається, коли з ним розмовляє мамо, не лепече.
До кінця 5 місяця не прислухається до звуків і музики.
До кінця 7 місяця не реагує на інтонацію голосу, не впізнає голос мами «комплексом пожвавлення».
До кінця 9 місяця відсутній лепет, дитина не повторює звукосполучення і склади за дорослим.
До кінця 1 року дитина не махає ручкою, коли прощається, головою в знак заперечення, не вимовляє жодного слова і не виконує прості інструкції: "дай", "на", "візьми».
До 1,5 років не вказує і не називає маму і тата, не будує вежу з кубиків, не диференціює іграшки, що звучать, не використовує вказівний жест.
До 2 років не вказує частини тіла, не вказує маму і тата на фотографії, не виконує двоступеннєву інструкцію (піди на кухню і постав тарілку на стіл).
До 2,5 років не розрізняє "великий - маленький", не спілкується з дітьми.
До 3 років не може назвати своє ім'я і прізвище, розповісти простий вірш і казку.
Якщо це відбувається - є привід звернутися до фахівців !!!
Чи потрібен дитині логопед?

Часто при оцінці мовного розвитку дитини дорослі звертають увагу тільки на те, наскільки правильно малюки вимовляють звуки, і не поспішають до логопеда. Це не зовсім так. Логопед виправляє не тільки дефекти вимови, а й допомагає розширити словниковий запас, формує вміння складати розповідь і правильно оформляти висловлювання з точки зору граматики. Крім того, логопед може підготувати дитину до засвоєння грамоти. Якщо у дитини є якісь проблеми з промовою, то така попередня робота дитини з учителем-логопедом просто необхідна. Вона забезпечить в подальшому більш успішне навчання в школі.

Тільки логопед може кваліфіковано проаналізувати ситуацію, вказати на необхідність проведення спеціальних занять і дати вам детальну консультацію.

Вашій дитині потрібна допомога фахівця, якщо:

Мова дитини не розбірлива: його можуть зрозуміти тільки батьки і ті, хто його добре знають; дитина більшість звуків вимовляє м'яко, наче він ще маленький або переважають тверді звуки, ніби-то у малюка акцент; при вимові деяких звуків у мові з'являються звуки, що «хлюпають»; повітря йде убік; звуки «С», «З», «Ц» вимовляє як англієць - між зубами; при проголошенні звуків «Ш», «Ж» роздуває щоки, а звук «Р» вимовляє як француз.

* До 3-4 років він не чує складів в слові: спотворює слово до невпізнання; вимовляє тільки окремі склади, не може проговорити все слово цілком; скорочує слово, пропускаючи деякі приголосні і склади, або недоговорює слово до кінця; вимовляє слово кілька разів по-різному.
* До 5 років не сформоване зв'язне мовлення: дитині важко скласти речення по картинці; вона не може встановити послідовність дій, обмежуючись перерахуванням предметів, або використовує окремі дуже короткі речення.
* До 5-6 років порушена загальна структура мови: дитина не правильно будує речення, не погоджує слова у роді, числі і відмінку, неправильно використовує прийменники і сполучники.
* Якщо ви зіткнулися з подібними проблемами, приготуйтеся до того, що на їх виправлення знадобиться багато сил і часу. Крім занять з логопедом дуже важливо займатися з дитиною самостійно. Перше і найголовніше правило - подавайте хороший приклад дитині. Багато розмовляйте з малюком - просто коментуйте все, що ви робите, потрібно описувати свої дії, почуття і емоції. Читайте книги, разом вчіть вірші - результат не змусить себе чекати.
Навіщо логопед задає домашні завдання?
 Успіх корекційного навчання дітей із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) багато в чому визначається ступенем участі батьків.
Виконання щотижневого домашнього завдання сприяє найкращому закріпленню вивченого на логопедичних заняттях матеріалу і дає можливість вільно використовувати отримані знання, вміння і навички в усіх сферах життєдіяльності дитини. Домашнє завдання дитина виконує в індивідуальній робочого зошита під обов'язковим наглядом дорослого. Бажано, щоб з дитиною займався постійно один з батьків - це допомагає дитині і дорослому налаштуватися, і дотримуватися знайомих єдиних вимог. Виконання будинку певних видів роботи за завданням логопеда дисциплінує вашого малюка і готує до відповідального виконання майбутніх шкільних домашніх завдань.
Щоб ваші зусилля були ефективними, скористайтеся наступними порадами:
* Виконання всіх завдань є обов'язковим. Час занять (10-15хв) має бути закріплений в режимі дня. Постійний час занять дисциплінує дитину, допомагає засвоєнню навчального матеріалу.
* Якщо ви помітили, що у дитини пропав інтерес до заняття, припиніть його, відновивши знову через деякий час.
* Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначається часом і практикою.
* Не проявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і недостатнього просування вперед або навіть деякого регресу.
* Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не підкреслюйте її слабкості в порівнянні з іншими дітьми. Формуйте у дитини впевненість у своїх силах.
* Краще домашні завдання виконувати не в один прийом, а розбити на частини (по10-15 хвилин роботи).
* Не рекомендується виконувати завдання в неділю ввечері перед сном. Велику користь принесе виконання завдання невеликими порціями (по 2-3 вправи): в суботу та неділю в денний час.
* Графічні завдання дитина виконує самостійно (малює, виконує штрихування тощо.) Але під обов'язковим наглядом дорослого. Тоді робочий зошит буде виглядати акуратно протягом навчального року. А добре оформлений зошит один з моментів педагогічного та корекційного впливу.
* Папку з індивідуальним робочим зошитом з виконаним домашнім завданням, а також альбоми та картки в акуратному стані дитина приносить в дитячий сад в понеділок.
* Виконання домашнього завдання дозволяє підтримувати тісний взаємозв'язок між логопедом і батьками, спільною метою яких є успішна корекція мовлення дитини.
Як розвивати мовлення дитини?

Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідай про предмети , які оточують дитину.

Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не "сюсюкайте"!

Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії з картинками.

Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук.

Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою, грайте в мозаїку.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Шановні батьки!

Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковикові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в дошкільному закладі.

Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.

Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.

Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.

Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих

проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.

Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.

Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.

Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.

Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

Артикуляційна гімнастикадля правильної звуковимови

Діти дошкільного віку ще не досить добре вміють координувати рухи своїх органів мовлення. Щоб ваш малюк навчився правильно вимовляти потрібні звуки, необхідно підготувати до цього його артикуляційний апарат. Спочатку треба загальними артикуляційними вправами відпрацювати з дитиною основні рухи і положення губ та язика, необхідні для правильного вимовляння усіх звуків.

Вправа 1. Утримання губ у посмішці, передні та нижні зуби оголені.

Вправа 2. Витягування губ уперед трубочкою.

Вправа 3. Зміна положення губ по черзі: у посмішці-трубочкою (нижня щелепа нерухома).

Вправа 4.Спокійне відкривання та закривання рота, губи у посмішці.

Вправа 5. Зробити язик широким (посміхнутися, трохи відкрити рот і покласти широкий язик на нижню губу).

Вправа 6. Зробити язик вузьким (відкрити рот, висунути язик, трохи витягуючи кінчик).

Вправа 7. Зміна положень язика по черзі: широкий, вузький.

Вправа 8. Піднімання язика за верхні зуби.

Вправа 9. Утримання язика за нижніми зубами.

Вправа 10. По черзі рухи язика за зубами вгору-вниз.

Вправа 11. По черзі робити такі рухи язика (кінчик язика опущений): посувати язик у глибину рота – наближати до передніх нижніх різців.

Після того як усі ці вправи будуть засвоєні дитиною, можна переходити до виконання вправ, спеціально дібраних залежно від того, які звуки дитина вимовляє неправильно.

Пам’ятайте!

Артикуляційну гімнастику слід проводити один раз на день упродовж 3-5 хвилин протягом тижня.

Артикуляційну гімнастику слід проводити сидячи. Стежте, щоб дитина не перенапружувала тіло і тримала спину прямо.

За один раз дитині краще виконувати не більше двох — трьох вправ. Починайте з простих, а потім переходьте до більш складних.

Щоб дитина могла краще контролювати свої рухи, доцільніше робити вправи перед дзеркалом. Спочатку показуйте на собі, як правильно виконати вправу.

Після цього виконайте її синхронно разом із дитиною.

/Files/images/grupa_7/image012.jpg

/Files/images/grupa_7/image018.jpg

/Files/images/image022.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 39